Львів, Порохова вежа
26 жовтня 2024 – 24 листопада 2024
Відкриття виставки зібрало понад 150 учасників та представило визначну панель спікерів, серед яких кураторка виставки Ольга Муха, художники Максим Паленко та Діана Берг, Ася Павленко з Українського інституту, Денис Чистяков з Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, культурологиня Оксана Дарморіз та Ангеліна Єфименко з Порохової Вежі. Еріка Біркенпас (керівниця проєкту USAID – UCBI 4 «Зміцнення громадської довіри в Україні») охарактеризувала виставку як свідчення українського спротиву, зазначивши, що ненасильницький спротив записаний в українській ДНК. Закриття виставки було відзначено присутністю директорки Місії USAID в Україні Джулі Конен.
Публічна програма виставки включала серію заходів, а зокрема майстерки, дискусії, покази фільмів та екскурсії. Лекція Акіма Галімова, засновника проєкту “Справжня історія”, на тему “300 років боротьби: Знищення української ідентичності як основа спротиву” була особливо добре сприйнята, зібравши найбільшу аудиторію.
Серед інших визначних подій були дитячий воркшоп з Алевтиною Кахідзе, публічна дискусія з ВПО, показ фільму “Спротив” та панельні дискусії про документування війни та роль культури у спротиві, за участі таких спікерів, як Саша Довжик, Уляна Севастьянів, Остап Сливинський та Василь Кметь.
Вибрані події
Ця виставка – данина українській стійкості. Зробити видимими та почутими історії українців в тимчасовій окупації Вона показує, що опір є частиною українського ДНК – і що українці не дозволять стерти свою історію чи дозволять її оповідати комусь іншому
Еріка Беркенпас, керівниця проєкту USAID - UCBI 4 «Зміцнення громадської довіри в Україні»Привезти «Небачену силу» до Львова, мого рідного міста, після успішної ітерації у Києві, видавалося питанням честі. Адже Львів став домівкою для величезної кількості українців, які втратили свій дім через російську агресію. Львів був і залишається осердям української ідентичності у всій її багатогранності — мовній, етнічній, культурній. Сюди приїздять міжнародні делегації й іноземні волонтери. Тут від перших днів великої війни знайшли прихисток десятки тисяч українців. Тут відкрили бізнеси переселенці з Криму, Донеччини, Маріуполя, Херсона. У Львові не треба пояснювати, що таке спротив і яка його ціна. Львів — це місце, де кожен може розповісти свою історію — болючу, не просту, сміливу й заховану. Прийдіть підтримати тих, хто на тимчасово окупованих територіях нагадує окупантові — це не твоя земля, тут — Україна
Ольга Муха, філософиня та менеджерка культури, кураторка виставкиУкраїнський опір російській агресії триває. Попри роки окупації, наші співгромадяни та співгромадянки, які залишаються в заручниках у ворога, продовжують чинити спротив. Жіночі досвіди спротиву різноманітні: від захисту ідентичності та збереження української спадщини до акцій ненасильницького спротиву. Мисткині з Донеччини, Криму та Херсона реагують на початок війни у 2014, повномасштабне вторгнення та досвід життя під російською окупацією. Завдяки цим роботам ми чуємо історії тих, хто перебуває в постійній загроженості. Чути їхні історії, переповідати їх — вияв солідарності, що тримає людей та наснажує боротись за перемогу. Як там, так і тут
Тетяна Філевська, креативна директорка Українського інституту, кураторка секції жіночого мистецького спротиву«Небачена Сила» — це більше, ніж просто експозиція, це культурний маніфест. Проєкт об’єднує історії тих, хто не схилився перед окупантом, а продовжує боротися за свободу України у надскладних умовах. Відвідувачі зможуть побачити унікальні свідчення, які ілюструють мужність та стійкість активістів, жінок і чоловіків, котрі, попри загрози та небезпеки, зберігають українську ідентичність на тимчасово окупованих територіях
Оксана Дарморіз, Голова Української Асоціації Культурологів – Львів, кураторка публічної програми у Львові
Дивіться також
